| Puslapiai temoje: < [1 2 3 4] > | "Перлиста" рідна мова Gijos autorius: Voloshka
|
|---|
| Правила - то завжди насильство | Mar 9, 2010 |
Roman Bulkiewicz wrote:
Але якийсь елемент насильства над мовним апаратом, може, і є у м'якому р. Моя старша донька, коли вперше побачила живу курку, у віці 2 з чимось роки, то кричала на всю вулицю: "Курка Раба!"  Хоч її ніхто так не вчив.
Насильство стосовно м'якого "р" започатковано, мабуть, ще з часів Рюриковичів.
А діти зазвичай починають говорити за своїми правилами. Кожен з батьків міг би написати свою книгу "Від двох до п'яти". Мій молодший син, наприклад, ще й досі на матір каже "мума", а йому вже майже п'ятдесят. Та, слава Україні, що не "мама", як то було "за совітськими правилами".
| | | | | Виходить, чула від когось | Mar 9, 2010 |
Roman Bulkiewicz wrote:
Моя старша донька, коли вперше побачила живу курку, у віці 2 з чимось роки, то кричала на всю вулицю: "Курка Раба!"
Хоч її ніхто так не вчив.
Сподіваюсь, Ви не думаєте, що вона самостійно винайшла це слово. Звичайно, вимова могла бути спотворена дитиною. Інакше це б нагадувало байку Геродота про фараона Псамметиха, який, щоб дізнатися яка мова древніше, звелів віддати двох немовлят на виховання вівчару у відлюдне місце і наказав доповісти, якою мовою вони почнуть говорити.
| | | |
Oleg Delendyk wrote:
Сподіваюсь, Ви не думаєте, що вона самостійно винайшла це слово.
Вона чула від тата з мамою казку про курочку Рябу. Але чомусь їй було зручніше вимовляти твердо: "Раба". Не знаю, чому.
А чим закінчився експеримент Псамметиха?
| | | | | Всі діти спотворюють ті чи інші слова | Mar 9, 2010 |
Roman Bulkiewicz wrote:
Вона чула від тата з мамою казку про курочку Рябу. Але чомусь їй було зручніше вимовляти твердо: "Раба". Не знаю, чому.
А чим закінчився експеримент Псамметиха?
Це не дає підстав робити якись висновки.
Нібито перше слово, яке промовили малюки, було "бекос" (фрігійською "хліб").
Л. Успеньський у книзі "Слово о словах" пише, що це була цілковита вигадка. Людина може навчитися мові лише у інших людей.
| | |
|
|
|
Vassyl Trylis wrote:
Пом'якшене р - явний вплив російської.
БРЯЗКАННЯ
У нетрях Наддніпрянщини від моря і до моря
Багряною рядниною зоря бряжчить від горя. (с)
| | | | | Може й перегинаю, це діло таке що... | Mar 10, 2010 |
Roman Bulkiewicz wrote:
А ось із рукописного "малорусскаго простонароднаго лечебнаго травника" початку XVII ст. (передаю сучасними буквами):
"яець озми сколко коурячихъ"
"молитва отъ трясавиці"
Але то все (як і Антонич) не канонічно.
Цікаво, як там все-таки у Шевченка? В Котляревського?
Прямий тиск азійського "рь", гадаю, почався ще до Рюрика, але до "воз"єднання" не мав канонізованих успіхів. А от в часи Котляревського та Шевченка (переді мною ось його рукописна "Більша книжка") саме й канонізувався: їхня ярижка вже однозначно фіксує пом'якшення "р". Але ж Шевченко вчився грамоти в Росії. Або в дячка Московського патріархату. З іншого боку, Шевченко не дуже дотримувався грамоти - отже його незмінне "ря", здавалось би, свідчить, що це була норма усного мовлення.
З третього боку, саме на Звенигородщині ще й сьогодні домінує "бурак" і "раба курка".
Але найвагомішим аргументом, як на мене, є те, що в Європі "ря, рє, рьо" відсутні. (Французьке та німецьке "рю" - це скоріш інша приголосна.) Тому-то європеїзованим емігрантам так важко їх вимовляти, й вони збиваються на "апостроф" (бур'як).
Явище тим і цікаве, що не дуже зрозуміле. Але воно є, і ніким не придумане.
| | | |
Vassyl Trylis wrote:
Але ж Шевченко вчився грамоти в Росії. Або в дячка Московського патріархату.
Але ж слова "ряска" він же не в них навчився? Якщо б він зроду чув "раска", то з якого дива став би писати "ряска"? Чи в оригіналі все-таки "раска"?
Щодо Європи-Азії. Ну ось я цитував же "Русалку": "журю-ся". Укладачі підкреслено дотримуються фонетичного принципу.
| | | | | Тільку ві Львові | Mar 10, 2010 |
Alexander Kupriyanchuk wrote:
Де наші репресовані кляса, лямпа тощо?!
Львівське пиво -- то є кляса!
Робит з хлопа супер-аса!
| | |
|
|
|
| Не лѣпо ли ны бяшетъ, братіе ... | Mar 12, 2010 |
Vassyl Trylis wrote:
А от азійське "рє" в нашу мову так і не змогло влізти...
Кажуть, у Словаччині є таке собі місто Пряшів. Бозна, звідкіля те "ря" там узялося. Мо й справді то "азійський вплив"? А от у Болгарії "Слънчев бряг" так то точно їхнє "ря". Так само, як і "рє" в староболгарських (чи старослов'янських?) словах "река" (річка, ріка), "ремък" (ремінь), "реч" (мова), "ред" (ряд, низка) тощо. А хіба ж не болгари навчили грамоти московських дячків, Тараса Шевченка та й врешті-решт нас з вами? То може й не треба шукати корені української мови та вимови десь там у близькій до нас Азії чи в досить далекій Західній Європі? Чи ми вже й не слов'яни?
Хоча, з іншого боку, якщо взяти все ті ж цукрові буряки, то виявляється, що в них аж ні трішечки слов'янського (українського) й немає. Такий собі німецько-латинський суржик. То чого ж ми так переймаємося тим, як воно зроду-віку вимовлялося українською? Та ще й намагаємось звинуватити навіть з цього приводу "совітські правила", "воз'єднаньння" чи "російський вплив". Не лѣпо, братіе...
[Редактировалось 2010-03-12 04:20 GMT]
| | | | | Ваш бекос, сер | Feb 12, 2011 |
Roman Bulkiewicz wrote:
А чим закінчився експеримент Псамметиха?
Мабуть, великого фараона, -- який так спочатку хотів був переконатися, що саме єгиптяни є народ найдревніший, первинний і божественний, -- дотепні та хитрі фригійці дійсно добряче надурили заради безмитної торгівлі у Єгипті та ін. "божественних" преференцій! А потім, можливо, ще й приплатили Геродоту та ін. грекам гарненький гонорарчик за переповідання їхнього ж креативу про "бекос" (хліб) і, отже, фригійську мову як первинну і божественну.
Отож і не дивно, що саме Фригія деякий час була найбагатшою торговельною державою -- саме ж про фригійського царя Мідаса (Міту) складено легенду про те, що все, чого він торкався, оберталося на щире золото! Мабуть, це вони ж про себе і вигадали, а кінцівку про те, що цар-крез через це не міг їсти-пити, додумали вже греки, які тоді страшенно заздрили багатим сусідам-фригійцям (як раніше заздрили троянцям).
От вам і золотий "бекос"! А про саму фригійську мову відомо мало. Кажуть, що індоєвропейська, родичка фракійської з ілірійською і далека родичка давньогрецької. Зате достеменно відомо, до у Фракії жили і мушки (мосхи) — народ, що говорив, як гадають, кавказькою мовою картвельскої групи. Причому їх було настільки багато, що в Ассірії й Урарту їхнім іменем називали всю Фригію.
Так от, слово "бекос" я чував із розповідей однієї блакинтоокої бабусеньки із Закавказзя, яка казала, що саме так у їхньому високогірному селищі називають традиційний сорт хліба! Ну не пройшло і якихось там 2,5 тисяч років... От і не вірте після цього у переселення душ...
Це ж слово, трішки видозмінене, є також в одному з основних діалектів мови басків (і чи не той самий корінь також в назви цього народу, га?). Є й інші "випадкові збіги"...
На власні очі бачив, як один баск своєю мовою якимось дивом цілком органічно порозумівся у розмові зі старим грузином, який ніяких мов, крім грузинської, до ладу не знав (навіть без вина і баранця швидко виявилось, що у них мови чимось надивовижу схожі). Це вже потім я читав деякі праці Зицаря та ін. баскологів, які доводили кавказько-баскську мовну спорідненість (часом переконливо, а часом натягнуто, як на замовлення). І "бекос", серед іншого, там таки фігурує... До речі, гасконець (басконець!) д'Артаньян - теж чистокровний баск. А поведінкою і темпераментом аж дуже на грузина схожий... Як, подейкують, були/є схожі знамениті баски: від королів Наварри, Ігнатія Лойоли, Хуана Себастьяна Делькано, Васко да Гами, деяких конкістадорів і, навпаки, великого визволителя Латинської Америки Симона Болівара до Еви Перон, Пласідо Домінго і Валерія Харламова (обидва баски по матері), Пако Рабана, Мішеля Камдессю та Долорес Ібаррурі (Пассіонарії), а також плеяди яскравих футболістів.
Коротше, Псамметих через ті слова й зараз, через 2,5 тисячі років, довго би дивувався... Мабуть, через триваючий єгипетский Майдан великий повелитель таки став би лінгвістом і перекладачем
[Edited at 2011-02-13 12:58 GMT]
| | | | | Хо додомку: їстки, питки, спатки/спатоньки/спатоні | Feb 12, 2011 |
Це справжні слова дитини, що хоче "додомку", "їстоньки", "спатоньки"...
Отже, зменшувальні суфікси як засоби створення пестливого і/або "дитячого" тону навіть У... ДІЄСЛОВАХ (геніально багатий словотвір!):
їстоньки, питоньки, спатоньки (і навіть спатоні а-л�... See more Це справжні слова дитини, що хоче "додомку", "їстоньки", "спатоньки"...
Отже, зменшувальні суфікси як засоби створення пестливого і/або "дитячого" тону навіть У... ДІЄСЛОВАХ (геніально багатий словотвір!):
їстоньки, питоньки, спатоньки (і навіть спатоні а-ля колисанка), ... ;
їстки, питки, спатки, ... .
Навряд чи щось подібне є в інших мовах!
У російській, втім, є щось на зразок цього -- "кушать", але поширилося це дієслово замість "есть" завдяки хрестоматійному "Не изволите откушать-с, ...?" -- як вчили доповідати слуг у панських будинках.
Ну, хіба що у японській можна віднайти щось подібне до нашого "спатки" або "їстки". Там існують спеціальні "ввічливі" закінчення для "пом'якшення" значення дієслів... І є чимало людей, які завжди тільки з цими закінченнями в дієсловах і говорять, і ніяк не інакше. А їхні щоякнайгіпервишуканіші вислови ввічливості і мова дитячої літератури взагалі інколи вражають...
[Edited at 2011-02-12 22:40 GMT] ▲ Collapse
| | | | Jarema 
Ukraina
Local time: 05:23
Narys (2003)
iš vokiečių į rusų
+ ...
Šio forumo moderatorius
Цитата з патенту:
"Подальше витяг масла на екстракційної установки проводиться шляхом розігріву гарячим пором з додаванням розчинника гексану методом протитоку до змісту приблизно 1-3%; залишилася після цього частина насіння і називається екстракційним шротом."
| | |
|
|
|
| Хто б мені сказав, чому | Nov 17, 2014 |
багато хто з українців каже "5 (10, 20...) гривнів",хоча на кожній купюрі написано "гривень"? І це не лише тітки на базарі (які, за Гоголем, усі відьми), але й провізори в аптеці, й посадовці (сам по ТБ чув). Коли я декого питаю, чому так кажуть, відповідають: "А яка різниця?" Але ніхто ж не скаже "вишнів"!
[Редактировалось 2014-11-17 18:43 GMT]
| | | | mk_lab
Ukraina
Narys (2004)
iš anglų į rusų
+ ...
| З рублями плутають | Nov 18, 2014 |
Oleg Delendyk wrote:
багато хто з українців каже "5 (10, 20...) гривнів", хоча на кожній купюрі написано "гривень"?
Не забули ще. 5-10-20 рублiв. А деякi (досить багато хто) так i каже - рублi, замiсь гривнi. I зовсiм мало хто каже правильно - "гривня", а не "гривна"
[Edited at 2014-11-19 08:25 GMT]
| | | | | Хто-небудь знає, що це таке? | Nov 23, 2014 |
"Головний біль напруги" ( з реклами на ТБ).
| | | | | Puslapiai temoje: < [1 2 3 4] > | To report site rules violations or get help, contact a site moderator: You can also contact site staff by submitting a support request » "Перлиста" рідна мова No recent translation news about Ukraina. |
| Trados Business Manager Lite | Create customer quotes and invoices from within Trados Studio
Trados Business Manager Lite helps to simplify and speed up some of the daily tasks, such as invoicing and reporting, associated with running your freelance translation business.
More info » |
| | Trados Studio 2022 Freelance | The leading translation software used by over 270,000 translators.
Designed with your feedback in mind, Trados Studio 2022 delivers an unrivalled, powerful desktop
and cloud solution, empowering you to work in the most efficient and cost-effective way.
More info » |
|
| | | | X Sign in to your ProZ.com account... | | | | | |
Login to reply/comment 
Translation news in Ukraina
